Мінінфраструктури прагне втричі збільшити авіамобільність громадян, і для цього збирається ліквідувати ПДВ на внутрішні перевезення. А бюджетний комітет парламенту планує виділити 1 млрд на будівництво аеропорту у Дніпрі. Але в якому стані наразі вже збудовані повітряні ворота країни? І що потрібно, аби реалізувати амбітні плани Кабміну?

На спільному брифінгу з директором Ryanair Девідом О’Брайаном міністр інфраструктури Владислав Криклій анонсував відкриття нового напрямку із аеропорта Херсона до Кракова і повідомив, що запросив лоукостера вийти на український ринок внутрішніх перевезень. О’Брайан наголосив, що компанія збирається відкрити 43 маршрути з України. 

Втім, внутрішні перельоти наразі – сфера нерозвинута. Так, за даними avianews, взимку 2019-2020 українські авіакомпанії виконуватимуть 156 внутрішніх рейсів на тиждень. 154 з них – в або з аеропортів Києва. Лише два відбуватимуться між хабами Львова та Харкова. Динаміка теж не радує, адже в підсумку рейсів стане на один менше. До того ж, 67,3% внутрішніх перельотів виконує МАУ. 

Але є і приводи для оптимізму. Так, нардеп зі “Слуги народу”  Сергій Демченко анонсував спорудження у Дніпрі нового аеропорту. 

“Бюджетний комітет Верховної Ради вніс окремим рядком в законопроект Держбюджету-2020 програму проектування та будівництва Міжнародного аеропорту “Дніпро”. На це заплановано 1 млрд грн. Думаю, що жодних перешкод не буде, і депутати проголосують за розвиток Дніпра. Будівництво нового аеропорту – це не тільки масштабно. Це великий успіх для всієї Дніпропетровської області”, – акцентував парламентар. 

Нагадаємо, плани щодо будівництва нового аеропорту підтвердив і Володимир Зеленський під час пресмарафону. 

“У 2020 році ми будемо будувати аеропорт, і не тільки у Дніпрі”, – зазначив президент України. 

А бізнесмен Олександр Ярославський заявив, що готовий виділити 70 млн євро на спорудження нового терміналу. 

Втім, деякі з уже працюючих повітряних хабів також потребують бюджетних вливань. 

Depo.ua аналізує проблеми і перспективи сфери внутрішніх авіаперевезень загалом.

Без грошей і “Боїнгів”

Так, з 2016-го пасажиропотік українських аеропортів збільшується в середньому на близько 20% за рік, хоча безхмарним існування аеропортів не назвеш. 

Зокрема, у червні цього року компанія SkyUp призупинила рейси до аеропорту “Полтава” через незадовільний стан злітно-посадкової смуги. В наслідок цього від польотів до міста відмовилася туристична компанія Join Up. 

Втім, у полтавців є надія на покращення. В аеропорті хочуть збудувати вантажний термінал і паралельно привезти до ладу злітково-посадкову смугу летовища. Реалізують проєкт у партнерстві з литовцями. 

 Із найближчих планів – придбання спецавтівки для протильодової обробки повітряних суден за 8 млн.  Крім того, з листопада у аеропорті базуватиметься 27 вертольотів Мі-8МТВ-1.

Аеропорт у Рівному збираються передати в концесію.  Втім, на рішенні створити конкурсну комісію справа стала.  Адже для проведення конкурсу потрібна оцінка майна, а без грошей її не проведеш. Тим часом у керівництва аеропорту актуалізувалися і інші проблеми. Так, голова Рівненьської ОДА Віталій Коваль прагне розширити список компаній, які обслуговуються в аеропорту, але, наприклад, обслуговувати “Боїнги” летовище поки не здатне. Для цього немає спеціальної техніки, а крім того, досі не полагодили руліжну доріжку, яку збиралися привести до ладу ще весною. 

Між тим, проблема загалом актуальна для внутрішніх перевезень: аби зробити рейс вигідним для перевізника, потрібні великогабаритні літаки, умов для яких немає. 

На днях голова Закарпатської ОДА Ігор Бондаренко в інтерв’ю “Укрінформу” окреслив бажання побудувати нове летовище у Мукачеві. 

“Воно за всіма параметрами краще підходить для летовища, ніж Ужгород. А крім того, в Мукачеві для аеропорту є 300 га землі. Де ви ще зараз на Закарпатті знайдете таку площу? Щодо аеропорту — це моя принципова позиція, на Закарпатті він потрібен саме в Мукачеві”, – зазначив чиновник. 

Про намір розпочати будівництво вже наступного року заявляли і в Мінінфраструктурі. Реалізовувати проєкт збиралися разом з Міноборони. 

Що ж до ужгородського летовища, з ним проблеми виникають постійно: його злітно-посадкова смуга заходить на територію Словаччини, через що виникають постійні юридичні колізії. Договір про повітряний простір між країнами допоміг тимчасово залагодити ситуацію, але термін його дії збіг. Протягом трьох років аеропорт перебував практично без роботи. Лише у березні 2019 в аеропорту приземлився перший літак за зазначений період. 

А от аеропорт у Хмельницькому взагалі не працював з 2012-го. Втім, два роки тому затвердили програму з відновлення його роботи. В аеропорту зробили ремонт і відновили водопостачання. 

Чи вдасться знизити ціну

Скасування ПДВ на внутрішні рейси – перспектива позитивна.  Втім, ідея далеко не нова. Її озвучував ще одіозний Борис Колесніков, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури. За його планами, звільнити перевізників від податку влада мала ще у 2013-му. 

Безпосередній попередник Криклія Володимир Омелян стверджував, що працює над скасуванням ПДВ разом із нардепами. 

“Якщо нам вдасться це зробити, то це ще один крок вперед для здешевлення авіаперевезень для громадян України, для запуску регіональної авіації”, – запевняв очільник відомства. 

Нововведення могло б надати можливість перевізникам знизити ціни на квитки на 20%, хоча без залучення нових лоукостерів до внутрішніх перельотів залишиться актуальною ситуація, коли злітати у Польщу значно дешевше, ніж, наприклад, з Києва в Одесу.  

Зокрема, зараз квиток між зазначеними містами в один бік у МАУ коштуватиме від 1500 грн. 

Щодо SkyUp, ситуація оптимістичніша. Тут взяти квиток з Києва до Львова можна за 500 грн, що в деяких варіантах дешевше, ніж скористуватися “Укрзалізницею”. 

Злітати зі столиці в Одесу вже у жовтні можна за 749 грн. 

Втім, найменувань внутрішніх рейсів у перевізника не так багато. 

А за умови практично повної відсутності конкуренції сподіватися на бодай якесь зниження ціни – надто оптимістично. 

Джерело