25 квітня – Міжнародний день ДНК

ДНК – «річ у собі», яку ніхто ніколи не бачив, але яка зберігає всю інформацію по нашому минулому, сьогоденні і майбутньому (у фізіологічному плані).

День ДНК встановлено на честь виходу 25 квітня 1953 року британського журналу «Nature», в якому були опубліковані три статті, присвячених відкриттю молекулярної структури ДНК, авторства Джеймса Уотсона, Френсіса Кріка, Моріса Уілкінса, Розалінд Франклін і їх колег.

Стаття Френсіса Кріка та Джеймса Уотсона «Молекулярна структура нуклеїнових кислот», присвячена опису двухспиральной моделі молекули ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти), що включала всього один простий рисунок і займала трохи більше однієї сторінки, але вона стала початком нової історії генетики, поворотним моментом в історії біології. Велике відкриття вчених з Кембриджу було оцінено по достоїнству, і в 1962 році вони були удостоєні Нобелівської премії з фізіології або медицині.

Вперше день ДНК був відсвяткований в США в 2003 році на честь 50-річчя відкриття подвійної спіралі ДНК, квітень того року був оголошений в США місяцем, присвяченим геному людини, на честь завершення проекту «Геном людини». Починаючи з 2010 року, щорічний день ДНК у квітні відзначає американський Національний інститут досліджень геному людини (National Human Genome Research Institute — NHGRI). До цього дня в NHGRI приурочені спеціальні освітні програми.