26 листопада відзначається Міжнародний день шевця – професійне свято майстрів і ремісників, що займаються дизайном, виготовленням і шиттям взуття, а також працівників зайнятих у цьому виробництві і фахівців з ремонту взуття.

Виготовлення взуття та її лагодження – дуже давнє ремесло, і спочатку робота шевця була виключно ручною працею, причому вельми нелегкою. Адже шевцям, або башмачникам, доводилося шити всі види взуття вручну – від тапочок до чобіт. Тому не дивно, що їх професія вважалася однією з найбільш затребуваних. А вправні шевці, чиє взуття вважалися практично творами мистецтва, були взагалі на «вагу золота».

З роками багато ремесла пройшли процес механізації і «становлення» на промислові рейки, в тому числі і дана галузь. Сьогодні справу, пов’язану з мистецтвом виготовлення взуття різних призначень, видів, категорій і аксесуарів для неї для загального використання, називається взуттєвої промисловістю, яка спрямована на задоволення потреб широких верств населення. Компанії – виробники взуття – випускають величезне різноманіття взуттєвої продукції з самих різних матеріалів – шкіра, дерево, гума, пластик, джут, тканина та інші.

А ось виготовлення майстрами взуття вручну в наші дні поступово зникає, поступаючись місцем великим компаніям. Таку розкіш, як кустарне виробництво, можуть дозволити собі лише деякі відомі бренди з історією не одну сотню років.

Але будь-яке взуття, навіть зроблене на індустріальному виробництві, може багато розповісти про свого «господаря». Адже її зовнішній вигляд (стиль, матеріал, оздоблення, колір, бренд, стан) – давно стали об’єктом пильної уваги багатьох людей при підборі гардеробу. Наприклад, хтось готовий терпіти будь-які незручності при ходьбі заради пафосу, ганяючись за модними взуттєвими новинками, хтось навіть не дивиться на лейбли, для них головним критерієм вибору є комфорт, а хтось ніколи не відмовиться від вічної класики…

І все ж за верстатами і операційними лініями на взуттєвому виробництві стоять люди, а ще раніше дизайнери створюють ескізи нових моделей. Але є ще одна «спеціалізація» даної професії, без якої нам ну ніяк не обійтися в сучасному житті. Відлетіла набійка, зламався каблук, стерлася або відпала підошва, відірвався хлястик, зламався замок на чоботі… – і ось ми вже поспішаємо за допомогою до шевця. І, до речі, за всю багатовікову історію даної професії, саме робота фахівця, який ремонтує взуття, мало чим змінилася (тільки якщо інструменти стали більш досконалими) – головну роль в цій справі, як і раніше, грають не технології, а майстерність виконавця.

І хоча слово «швець» сьогодні в нашій мові зустрічається рідко, частіше – «взуттьовик» або «майстер з ремонту взуття», але суть не змінилася – цей майстер не просто ремонтує нашу взуття (один з найважливіших предметів нашого гардеробу), але буквально дарує їй другу, а то й третю, життя. Ось тому праця шевців у всі часи залишається почесним і затребуваним. До того ж про дану професію є чимало приказок: «Чоботар без чобіт», «У шевця черевики завжди худі», «Що б то був за швець, коли б на одну колодку всі чоботи шив», «Біда, коли пироги почне печі швець, а чоботи тачать пиріжник» та інші.

І, звичайно ж, дані фахівці та майстри не можуть не мати свого професійного свята. Привітайте і ви в Міжнародний день шевця людей цієї надзвичайно важливої професії, яка вимагає не просто підготовки, умінь і досвіду, але й любові до своєї справи, відповідальності і творчості.

До речі, в останні роки до цього Дня в деяких країнах засоби масової інформації готують матеріали на тему взуттєвої моди, як правильно вибрати взуття і як за нею доглядати і т. д. А ряд взуттєвих компаній і торгових марок проводять різноманітні просвітницькі та рекламні акції.

Джерело