На складах Державного резерву, який за бюджетні кошти закуповує продукти й інші товари “про всяк випадок”, пройшли обшуки. Держбюро розслідувань виявило там прострочену продукцію на 60,5 млн грн.
Економіст Олег Пендзин зазначив, що в нашій країні нічого не пропадає, і навіть старій продукції можна дати “друге життя”.
“В Держрезерві складуються товарно-матеріальні цінності на випадок НП, доступ до яких ніхто мати не повинен. Ці самі цінності за графіком оновлюються, і кожен рік на це закладаються гроші. Якщо у товару закінчується термін придатності, він йде на продаж за низькою ціною, але ще тоді, коли придатний. Жодного разу за всю історію України товар, що підлягає списанню, ніхто безкоштовно не роздавав і не віддавав у благодійних цілях нужденним. Продукти вигідніше продати”, — розповідає Пендзин.
Згідно з правилами прострочений товар повинен бути утилізований, переданий на перероблення або ж викинутий на смітник. Такими питаннями займається експертиза: наприклад, вершкове масло можуть пустити на кондитерські вироби, а м’ясо — на консерви.
“Я не думаю, що прострочений товар зі складів Держрезерву опиниться на ринку або в приватних магазинах. Швидше — в їдальнях Міноборони або ж пенітенціарної служби”, – зазначив Олег Пендзин.
Проте, голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко переконаний, що на товари за низькими цінами буде величезний попит. Тим більше, є частина суспільства, яка готова купувати прострочений товар за нижчою ціною.
За словами Олексія Дорошенко, сьогодні на полицях магазинів можна знайти близько 10% продукції, термін придатності якої вже минув або на межі. Іноді її можна придбати зі знижкою в цьому ж магазині, але в основному простроченням торгують на ринках, оскільки там частіше бувають люди, які змушені на всьому економити. І це попри те, що існує високий ризик захворіти і в результаті витратити ще більше коштів на лікування.
Один з постачальників зізнався, що маркети навіть гуртом продають прострочений товар, а викупляють його для кіосків і невеликих магазинчиків, де контролю практично немає.
Крім того, супермаркетами зі своєю кухнею використовується глибинне перероблення — продукти, які не можуть призвести до кишкових захворювань, йдуть в кулінарію.
У світі започатковано соціальний рух, що присвячений порятунку придатною до вживання їжі — фудшерінг. Згідно зі статистикою, по всьому світу в сміттєвих контейнерах щорічно виявляється 1,3 млрд тонн харчів. В Європі є навіть цілі заклади, що працюють на базі фудшерінгу, а також відкрилися супермаркети, в яких такі продукти продаються за символічними цінами. В Україні ж було кілька спроб створити фудшерінгові проекти, але більшість із них зазнали краху.
