У Тернополі є велика кількість храмів. Тут у кожному мікрорайончику — куполи, дзвони, невеликі та більші за площею церкви. Але останнім часом ця духовна ідилія часто поєднується із будівельними роботами, краном, цементом і арматурою. Виникає ключове питання: чому на церковній землі, яку громада дає єпархіям безкоштовно, ростуть багатоквартирні будинки?
Схема забудови виглядає приблизно так: міська рада передає церкві землю — зазвичай, безкоштовно. Там будується храм і додаткові технічні приміщення. Поруч “виростає” житловий будинок мінімум на 9 поверхів. Судячи з останніх історій, це вже не виняток — це тенденція.
ТМР безкоштовно виділила землю для церкви, а там виросли багатоповерхівки
У Тернополі є вулиці Слівенська та Чернівецька. Дві адреси, два приклади того, як духовна місія перетворюється на бізнес та відмивання коштів.
На розі вулиць Малишка та Слівенської, поблизу церкви Пресвятої Трійці УГКЦ, зараз будують десятиповерхівку. Проєкт будинку зареєстрований, замовником виступає юридична особа “Парафія Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Трійці Тернопільсько-Зборівської Єпархії”. Будівництво ведеться згідно з дозволом від 03.04.2024 року № ІУ013240314451. На ділянці площею 0,6603 га вже запроєктовано 168 квартир із підземним паркінгом. Кадастровий номер — 6110100000:09:008:0069.
Цільове призначення земельної ділянки — для обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Але добре помітно, що будують висотку, ба більше, вже розпочалися продажі квартир. Це повністю суперечить первинній меті безкоштовної передачі землі тернопільської громади.
На фото видно, як виглядатиме забудова. Мало схоже на технічні приміщення для обслуговування церкви, правда ж?
А що ж на Чернівецькій?
Дуже показовим є приклад такого церковного бізнесу на вул. Чернівецькій. Там, відповідно до кадастрового номеру 6110100000:09:008:0070, парафія ПЦУ отримала 1 гектар землі. Ця земля була безкоштовно передана на праві постійного користування релігійній організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви», правонаступником якої є Тернопільсько-Бучацька Єпархія ПЦУ. Це було здійснено згідно з рішенням ТМР від 2020 року. Земельну ділянку виділяли для будівництва храму, парафіяльних приміщень, бібліотеки, господарських споруд та облаштування великої хресної дороги зі скульптурами та молитвенними зупинками. Фактично, там розпочалибудівництво храму Святих Кирила і Мефодія, Духовного Центру Української Автокефальної Православної Церкви, висотою 43 м та площею понад 500 м.кв. До слова, оціночна вартість 1 сотки цієї землі – понад 12 000 дол.
У вересні 2022 року предстоятель ПЦУ Епіфаній перебував у Тернополі та разом із архієпископом Тихоном заклав пам’ятну капсулу у фундамент майбутнього кафедрального собору Кирила та Мефодія.
Проте далі ситуація почала розгортатися цікавіше.
Архієпископ Тернопільсько-Бучацької Єпархії ПЦУ Тихон (Петранюк) звернувся до Тернопільської міської ради із проханням надати дозвіл на поділ виділеної під храм землі – на дві частини.
За вищевказаним зверненням ТМР від 29 жовтня 2021 року № 8/10/359 надала дозвіл Тернопільсько-Бучацькій Єпархії ПЦУ на поділ цієї землі на дві окремі ділянки площами 0,2288га та 0,7712га. 14 грудня 2021 року до Державного земельного кадастру було внесено зміни.
Це територія, де рохзпочали будівництво храму.
Частину — 0,2066 га (кадастровий номер 6110100000:09:008:0069) — передали під будівництво багатоквартирного житлового будинку. І хоча це офіційно досі оформлено як земля релігійного призначення, будівельна документація ще у 2020 році свідчила про комерційну забудову. Сьогодні ж на цій земельній ділянці ведеться будівництво сучасного житлового комплексу – групи багатоквартирних житлових будинків із вбудованими гаражами та приміщеннями громадського призначення. Адреса: вул. Чернівецька, 71. Підрядником є приватне підприємство «Меркурій Вест». Утворення цієї нової ділянки закріплено в кадастровому реєстрі та електронних документах Держгеокадастру. Хресна дорога, яка мала стати символічним духовним маршрутом, зникла з проєкту, поступившись місцем цеглі, бетонному фундаменту й парковці.
У медіа громадські активісти часто вказували на тісні зв’язки представників ПЦУ із забудовниками та посадовцями, які просувають виділення землі під прикриттям релігійних проєктів.
Закон, мораль і тиша влади
Ці ділянки передаються безкоштовно. Здебільшого без тендерів, бо ціль — духовна. Але якщо під прикриттям духовного будують комерційне — це вже схема. А отже, питання до міської ради, яка це схвалює, і до парафій, які цим користуються.
Церква — це не забудовник. Церква — це довіра. Але коли в її руках — гектари міської землі, вона стає гравцем. І якщо вона не грає відкрито — виникає конфлікт. Причому не тільки моральний.
Що з цим робити?
Місто має ввести прозорі правила для будь-яких забудов — і не закривати очі на те, що стіни храмів прикривають стіни бетонних монстрів. А громада — має право ставити запитання. Бо парафія — це теж люди. І якщо їхній внесок іде на будівництво храму, а поруч із ним зводиться ЖК — то щонайменше варто знати, кому йде прибуток.
Церква має право на своє. Але не на чуже. І точно не на мовчання громади.
Чи можна служити Богу — і водночас нечесно заробляти на квадратних метрах?
Це питання не лише до священників. Це — до нас усіх.
