12 червня – День міста Севастополь

У XIX столітті в Севастополі функціонувало цілих три заводи, де вирощували устриці. Навіть сам імператор в ті часи надавав перевагу саме севастопольськім устрицям. Зараз цей промисел залишився, ну тільки вже не в центрі міста, а в селищі Кацівелі, що неподалеку від Сімеїзу і це селище вже відноситься до Ялти.

Місто сповнене пам’яток, наприклад, севастопольський морський Акваріум-музей є одним з найстаріших публічних акваріумів у Європі. Був заснований в 1897 році при Севастопольській біологічній станції, яка і сама є п’ятою у світі за часом її створення. Ідея організації Акваріума належить академіку Ковалевському А. О., першому директору Севастопольської біологічної станції.

Датою заснування Севастополя вважається 14 червня 1783 (за новим стилем).

День свого рідного міста Севастопольці традиційно відзначають у другу суботу червня.

Севастополь був заснований в 1783 році, після приєднання в тому ж році Криму до імперії, як база російської чорноморської ескадри. Засновником міста був контр-адмірал шотландського походження Фома Фомич Мекензі. Але ще п’ятьма роками раніше рішенням Олександра Суворова на берегах Севастопольської бухти були побудовані перші земляні укріплення і розміщені російські війська.

Спочатку поселення називалось Ахтіар, за назвою кримськотатарського села Ак-Яр, яке було там раніше, аж поки 10 лютого 1784 року Катерина II своїм указом повеліла Григорію Потьомкіну влаштувати на цьому місці велику фортецю і назвати Севастополем.

Місто будувалося на кошти, отримані Потьомкіним з новоросійських земель. Адміністративно Севастополь увійшов до складу Таврійської області, утвореної в складі Катеринославського намісництва. Першими жителями міста були переважно селяни Південної України. Назва міста складається з двох грецьких слів – Себастос – «вельмишановний, священний» і – поліс – “місто”. Себастос – еквівалент латинського титулу «Август», тому Севастополь означає і «августійше місто», «імператорське місто».

В 1802 році Севастополь увійшов до складу новоутвореної Таврійської губернії, а двома роками пізніше був оголошений головним військовим портом Чорного моря Російської імперії. У тому ж 1804 році був закритий комерційний порт, правда, він був відкритий в 1808, але знову закритий у 1809 до 1820 року, коли в місті відкрився порт для внутріросійської торгівлі. Міжнародного ж торгового порту в Севастополі не було до 1867 року. Місто було військовим і працювало на флот. У 1822 році з 25-тисячного населення Севастополя менше 500 чоловік були цивільними.

У 1830 р. у Севастополі відбулося велике повстання, спровоковане карантинними заходами під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр., один з перших в серії холерних бунтів 1830-31 рр.. Воно почалося 3 червня і швидко залучило матросів, солдатів, міські низи. 4 червня повсталими був убитий губернатор міста Н. А. Столипін, кілька чиновників, і до 7 червня місто перебувало в руках заколотників. Після придушення повстання 1580 учасників були віддані до військового суду, 7 з них – розстріляні.

Севастополь відігравав ключову роль у Кримській війні 1853-1856 рр..

У 1890 р. місто зараховано до розряду фортець, торговий порт був перенесений до Феодосії.

У роки першої російської революції відбулося повстання на броненосці «Потьомкін», що стало прикладом для матросів на інших кораблях Чорноморського флоту. У листопаді 1905 року в збройному повстанні взяли участь екіпажі 14 бойових кораблів, робітники порту і морського заводу, солдати гарнізону. 14 листопада 1905 року червоний прапор було піднято на крейсері «Очаків», очолив перше з’єднання кораблів революційного флоту лейтенант П. П. Шмідт.

В 1917 році після Жовтневої революції влада в місті перейшла до Ради військових і робітничих депутатів, але остаточно радянська влада була встановлена після збройного захоплення міста більшовиками і відступу військ Врангеля 15 листопада 1920 року.