Антуан де Сент-Екзюпері створив неймовірну історію про пілота і юного принца з іншої планети. З моменту своєї першої публікації в 1943 вона зачаровувала читачів і маленьких, і юних, і дорослих. 

“Маленький принц” переведений більш ніж на 250 мов. Це робить його однією з найбільш часто прочитаних і перекладених книг у світі. У 2005 році “Маленький принц” був переведений на тоба – мову індіанців північної Аргентини. Таким чином вона стала другою книгою перекладеною на цю мову. Перша – це Біблія.

Але як у голові талановитого письменника народилася ця зворушлива повість. Про це ми сьогодні і дізнаємося.

Достовірно не відомо, що послужило ідеєю для написання повісті. Однак, основна версія свідчить, що Екзюпері був натхненний “Русалонькою” Ганса Христіяна Андерсена. У 1940-х він опинився в госпіталі, де приходив до тями після численних поранень. Його подруга Аннабелла вирішила почитати йому цю казку, і вона могла підштовхнути його написати і власну. 

Екзюпері особисто намалював всі прості акварельні ілюстрації для свого твору. Він не вважав себе художником, але він часто мимоволі малював начерки людей на клаптиках паперу.

На початку розповіді герой терпить крах в пустелі Сахара. Екзюпері знав, про що пише. Адже до початку Другої світової війни він служив в авіації, переправляючи пошту між Африкою і Південною Америкою. 

У спробі побити світовий рекорд найшвидшого перельоту від Парижа до Сайгона Екзюпері зазнав аварії в пустелі, в 125 кілометрах від Каїра. 

Варто відзначити, що у Антуана і його дружини Консуело були незвичайні відносини: більшу частину життя вони прожили порізно. Але вона залишалася його музою. Так само, як Екзюпері зберігав Консуело у своєму серці, так його Принц захищав свою троянду, поливаючи її і захищаючи від природних стихій. 

І хоча Принц зустрів інші троянди (а Екзюпері – інших жінок), лис нагадав йому, що та троянда унікальна для нього. Цю теорію підтверджує назва автобіографії Консуело – “Історія Троянди”.

Цікаво, але пілот – оповідач і один з ключових персонажів – ні разу не зображений у книзі.

Однією з центральних ідей твору є вислів: “найголовнішого очима не побачиш”. Можливо, це багато що пояснює.

На виставці в Нью-Йорку в 2014 році було продемонстровано безліч неопублікованих малюнків Екзюпері. Серед них був і начерк оповідача, сплячого біля літака.

“Ми можемо тільки здогадуватися, чому він вирішив прибрати цей образ. Але він добре вмів позбавлятися від зайвих елементів у повісті”, – каже куратор манускриптів Крістіан Нельсон. 

До моменту, коли книга була опублікована у Франції (1945), Екзюпері вже рік вважався мертвим. Його смерть була така ж загадкова, як і його життя. 

На розвідувальній місії у 1944 році його літак зник, і його не могли знайти. Невідомо, чи був він підбитий супротивником або сам вчинив суїцидальний маневр. Тіло письменника теж не було знайдено.

Лише в 1998 з’явився ключ до цієї таємниці: рибаком в Марселі був виловлений його срібний розпізнавальний браслет. Уламки літака письменника були знайдені там же дайвером у 2000 році.

Джерело