E Sigara

Кожен з нас, незважаючи на темперамент чи характер, зустрічався у своєму житті із конфліктами. Усі ми – люди і конфлікт як болісне зіткнення, непорозуміння, річ, здається, неминуча. Особливо, коли йдеться про подружжя. Однак чи можна сваритись правильно, чи є така собі “християнська сварка”?, повідомляє dyvensvit.org.

Про анатомію сімейних конфліктів говорили на дискусійній зустрічі, зорганізованій за підтримки напрямку “Щаслива сім’я” соціальної ініціативи “Хтось не зробить”.

Конфлікти у подружжі трапляються завжди – як на початку спільного життя, так і після “серйозного стажу”. 

Важко говорити, що сварки можуть бути християнськими. Конфлікт – це завжди зіткнення інтересів, більше, чи менше. 

Дуже часто молоді пари конфліктують без, здається, жодних причин на те. Однак причини насправді є і вони іноді настільки глибинні, що ми їх не усвідомлюємо. До прикладу, щойно одружені розпочинають спільне життя. І в кожного свої моделі поведінки у сім’ї. Для одного прийнято заготовляти капусту на зиму, для іншого – ні. І з такої причини виникає сварка. Нерідко ми ображаємось на те, що зранило нас ще в дитинстві, тоді, як наші половинки не розуміють, у чому справа.

Конфлікт можна назвати християнським у тому випадку, коли він є конструктивним. Тобто коли з конфлікту обоє щось винесли для себе і зв’язок між ними поглибився, а не послабився. Звісно, конфліктні ситуації завжди супроводжуються шквалом емоцій. Однак дуже важливо зупинитись, щоб проаналізувати, а в чому ж проблема. Запитати, чого ображаєшся ти і що зачепило мене.

Найважливіше розуміти, що сваритись – це нормально. Проблема в тому, що багато закоханих пар навіть не хочуть слухати про те, що між ними можуть бути непорозуміння. Однак починається спільне життя і перші непорозуміння подруги сприймають як ознаку своєї фатальної помилки – “не зійшлись характерами”, “не той”, “не та”. Однак труднощі – це не ознака того, що все пішло шкреберть. Це нормально, головне – навчитись виходити із конфлікту “розумнішим”. 

Справжнім викликом для сучасного покоління є тенденція всеосяжного “комфорту”. Мені має бути добре з тобою, якщо ні, то нам не по дорозі. Але ж ідеальних стосунків не існує. Щасливі пари – це ті, які навчились сваритись правильно.

Допомогти правильно сваритись може вправа “перелітаючи над стільцями”: обидві конфліктуючі сторони без зайвих емоцій, дивлячись одне одному у вічі, розповідають про причину свого незадоволення, вислуховують одне одного і домовляються. Це конструктивний конфлікт.

Важливо під час суперечки не звинувачувати свого партнера, використовуючи “ти-повідомлення”: ти винен, ти вчинив не так, ти… Слід говорити про себе: я відчуваю, що…

Сварка у подружжі не може бути поєдинком, не повинно бути переможців. Конфлікт – це боротися разом, а не проти одне одного.

Важко знайти універсальний рецепт правильної сварки. Однак можна користати з декількох порад. Варто молитись одне за одного: “Господи, благослови мого чоловіка, дружину. Амінь”. Не “дай розуму”, а благослови – і Бог знає, як діяти.

І ще одна універсальна порада від апостола Павла: “нехай над вашим гнівом не заходить сонце”.

Отож сваритись – це цілком природньо і по-людськи. А сваритись по-християнськи – це вчитись вислуховувати одне одного, бачити потреби одне одного і зважати на них.