Чи є в людей довіра, що гроші витрачаються на потрібні речі, ефективно інвестуються? – розмірковує експерт із питань енергетики Андрій Герус.

Якщо довіра є, навіть якщо рішення не дуже подобається, підвищення сприймається. Якщо довіри немає – рішення не подобається, не сприймається, викликає обурення.

Тарифи варто піднімати з огляду на кредит довіри, який є політичним капіталом у влади. Сьогоднішня ситуація пов’язана з тим, що довіри досить мало, тому кожне таке рішення є болючим та викликає величезний резонанс.

Населення зможе платити однаково з промисловістю або більше, ніж промисловість, якщо стане вдвічі багатшим. У сьогоднішніх реаліях, якщо підвищити ціну для домогосподарств, можемо отримати дуже серйозні фінансові негативні наслідки, навіть не політичні. Зросте кількість субсидіантів. А вони не зацікавлені ефективно споживати газ. Відповідно, зниження споживання не буде. Всі платники податків покриватимуть таке неефективне споживання газу.

Субсидіанти не завжди зацікавлені в легальних «білих» зарплатах, з яких треба платити податки. Вони схильні й надалі отримувати доходи в конвертах, щоб залишатися на субсидіях.

Окрім того, в бюджеті може не вистачати коштів на вчасне фінансування цих субсидій у повному обсязі. Не вистачає грошей, щоб реалізовувати інвестиційні програми, мережі ремонтувати тощо.

У кожній ситуації є плюси і мінуси. Треба уважно рахувати всі мінуси, які можуть виникнути при ухваленні певних рішень. У держави постійно є заборгованість із фінансування субсидій. Вона була і минулого року, лише наприкінці якого закрили більшість субсидій.

Джерело: Politeka